| Четвер, 16.05.2024, 01:53 |  |
| Місто Старокостянтинів. Тисячі фото на сайті! |
| Головна | Реєстрація | Вхід |
| Вітаю Вас Гость | RSS |
|
Історичні данні про Старкон
| |
| sv | Дата: Четвер, 24.04.2008, 08:27 | Повідомлення # 1 |
 заслуженний співрозмовник
Група: Пользователи
Повідомлень: 213
Статус: Offline
| Старокостянтинів — місто обласного значення, розташоване в центральній частині Хмельницької області на мальовничих берегах річок Случ і Ікопоть з територією 3542 га та населенням 35 тис. осіб.
Археологічні знахідки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще в IV—III тис. до н.е. У X—XI ст. землі Старокостянтинівщини входили до складу Київської держави, потім — до Боліхівської землі, а з XIII ст. — до Галицько-Волинського князівства.
У 1561 році князь Костянтин Острозький одержує від польського короля привілеї на заснування міста та в цьому ж році місто отримало Магдебурзьке право.
Сьогодні Старокостянтинів — це місто, де гармонійно поєдналися сучасне і минуле. Програма розвитку міста передбачає вирішення складних госпо¬дарських та соціальних проблем.
Розвиток промис¬ловості міста визначають:
- завод залізобетонних шпал;
- ВАТ «Завод «Металіст»;
- завод ковальсько-пресового устаткування;
- ЗАТ «Хлібозавод»;
- ТОВ «Агропромсервіс»;
- ТОВ «Старконмолоко»;
- КП «Завод продтоварів».
Старокостянтинів — досить відомий в історії України культурно-освітній центр Волині і Поділля. Наш край привабливий і з туристичного погляду; помірно-континентальний клімат, мальовничі береги річок Случ і Ікопоть, видатні історичні та архітектурні пам'ятки: Троїцька церква, Палац та Оборонна башта, трипльотна арочна дзві¬ниця, костьол Іона Хрестителя. ОСОБИ МІСТА
Урвант Олексій Олександрович, 1923 р.н.- кавалер 2 орденів Слави, 3 поранення.
Урвант Сергій Олександрович, 1918 р.н.- учасник параду перемоги в Москві 1945р.
Микола Гнатюк- народний артист України, співак.
Заболотний В”ячеслав Васильович- кавалер європейської нагороди “Срібний дельфін”, кавалер ордена “Мальтійський хрест
К....О....Т.....Я.....Р....А
Повідомлення відредагував sv - Четвер, 24.04.2008, 08:28 |
| |
| |
| sv | Дата: Четвер, 24.04.2008, 08:27 | Повідомлення # 2 |
|
заслуженний співрозмовник
Група: Пользователи
Повідомлень: 213
Статус: Offline
| ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Археологічні знахідки свідчать, що територія сучасного міста була залюднена ще в добу неоліту (IV тис. до н.е.). Під час розкопок поблизу міста виявлено могильники Черняхівської культури. У Х -XI ст.. землі Старокостянтинівщини входили до складу Київської держави, потім до Болохівської землі, а з XIII ст.. -до Галицьке - Волинського князівства. У січні 1241 року татари, рухаючись на Польщу, спустошили ці землі вогнем і грабежами.
У 1340 році цю місцевість завоювали литовські феодали, і вона увійшла до складу Литовського князівства.
XVI ст. Польща завершує загарбання Волині та Поділля. 5 березня 1505 року польський король допускає до володіння селами Гребенинка, Сахнівці та Колищенці Івана Табунського. 5 січня 1561 року нащадки Лабунського продають Колищенці українському магнатові Костянтину Острозькому, який через три місяці одержує від короля привілеї на заснування міста.
Костянтин (Василь) Острозький вів своє походження від сина турово -пінського князя Дмитра Даниловича, який воював разом з литовським князем Дмитром Любартом проти польського короля за Галичину і Волинь. Цей Данило збудував собі замок в Острозі і став прозиватись князем Острозьким.
Костянтин (Василь) Острозький був людиною хороброю, культурною і досить багатою, щоб протистояти католизації України.
Він стягує до себе культурні сили, засновує в 1579 році триязичний (русько -грецьке - латинський) ліцей. У 1581 році було видано Острозьку Біблію, яку друкував Іван Федоров ( або Московитин ) і до якої князь сам написав передмову.
Розташоване в трикутнику при впадінні Ікопоті в Случ, місто - фортеця виконувало роль передового форпосту Волині проти набігів кримських татар на Польщу.
Фортеця будувалась десять років ( до 1571 р. ) і мала досить надійні оборонні споруди. Одночасно з початком будівництва фортеці (1561 р.) Острозький "почав садити місто". З 1565 року в ділових паперах уперше згадується місто Костянтинів, а в 1632 році воно було переіменовано в СтароКостянтинів.
У грудні 1591 року спалахує повстання К.Косинського на Київщині. Воно перекинулось і на Волинь. У 1593 році до повстанців приєднуються селяни та міщани Старокостянтинова.
У 1595 - 1596 р.р. шляхами Старокостянтинівщини пройшли загони Северина Наливайка. Селяни і міщани цього краю брали активну участь у визвольній боротьби українського народу проти польського поневолення в 1648 -1654 роках.
У вересні 1648 року відбулася битва під Пилявою, в якій була розбита 140 -тисячна армія Речі Посполитої. Після воз'єднання України з Росією у 1654 році Старокостянтинів відходив до Польщі. Після другого розділу в Польщі у 1793 році ці землі відходять до Російської Імперії, тут створюється Ізяславське генерал- губернаторство, і Старокостянтинів входить на початку до нього , а з 1804 року- до складу Волинської губернії і стає повітовим містом. Це сприяє швидкому промисловому розвитку міста, його населення зростає і на кінець XIX ст. становить 20 тисяч.
Грозове відлуння революції 1905 - 1907 років докотилось і до Поділля, уже в січні тут мали місце масові селянські виступи проти поміщиків.
17 березня 1917 року в Старокостянтинові відбувся мітинг солдат гарнізону і трудящих міста, які вітали лютневу революцію.
На ньому було обрано Раду робітничих і солдатських депутатів. 1921 рік - перший рік відбудови народного господарства. У 1922 році у місті починає діяти хлібопекарня, маслозавод, тютюнова фабрика, шкіряний завод, нафтобаза, відремонтовано залізничні колії та цукровий завод. Створено 5 пунктів лікнепу, відкрито 7 трудових шкіл, функціонувало 2 лікарні на 70 ліжок.
У 1930 році в місті було створено МТС, а в 1932 році вона вже мала 49 тракторів. Згодом Старокостянтинів перетворився на промисловий і культурний центр районного масштабу.
Велика Вітчизняна війна 1941 - 1945 років принесла багато страждань мешканцям Старокостянтинова. На початку березня 1944 року в ході Проскурівсько - Чернівецької операції Старокостянтинів був визволений від загарбників.
У післявоєнні роки місто відбудувалось та стало ще кращим. У Старокостянтинові 9 шкіл, діє Будинок школяра, музична, художня та спортивні школи, побудовано поліклініку, лікарню, дитячу консультацію, стоматологічну поліклініку, триповерхову центральну районну бібліотеку.
У грудні 1999р. Старокостянтинів отримав статус міста обласного значення.
Сьогодні, як і вся Україна, місто живе турботами побудови незалежної, міцної держави.
Місто над случем крокує у своє майбутнє.
Яким воно буде залежить від нас.
ОФІЦІЙНА СИМВОЛІКА МІСТА СТАРОКОСТЯНТИНІВ.
На рубежі тисячоліть 28 лютого 2000року ХІ сесією міської ради затверджено символіку міста та прийнято положення про її застосування. Над створенням символіки працювали історики, геральдисти, художники Хмельниччини.
Згідно положення герб та прапор міста- це пізнавально- правовові знаки, складені за правилами геральдики, які є символами міста, влади і самоврядування. Герб та прапор також є символом влади голови міста. Герб та прапор міста є власністю міської ради. Еталон герба та прапора міста знаходяться у приміщенні міської ради.
Герб та прапор міста виготовляються з дотриманням форм, розмірів, пропорцій, кольору, встановлених їх зразками та описом, затверджених міською радою.
Герб та прапор міста використовуються:
- у оформленні Будинку Ради, сесійного залу міської ради, приміщень міської ради.
- в офіційних виданнях міської ради та на телебаченні;
- під час відзначення історичних дат, пов"язаних з історією міста, загальнонаціональних і міжнародних свят;
- в нагородних документах, сувенірній продукції міської ради
Дозволяється використання герба та прапора з комерційною метою в рекламі товарів, що випускаються як на території міста, так і за його межами: до 31 грудня 2000 року- безкоштовно, а з 1 січня 2001 року- з оплатою 0.01% від вартості товарів, на яких розміщено зображення герба міста, в міський бюджет.
Знак Почесний громадянин м.Старокостянтинова є відзнакою міської ради громадян, яким присвоєно звання "Почесний громадянин м.Старокостянтинова"
Вручення Знаку Почесний громадянин м.Старокостянтинова проводить міський голова, згідно рішення сесії міської ради, в обстановці урочистості та широкої гласності.
Печатка міського голови використовується для засвідчення підпису міького голови на грамотах, посвідченнях до міських відзнак, та почесних звань м.Старокостянтинова, а також на посланнях міського голови до іншихдержав.
Що ж являє собою символіка нашого міста? Нижче наведено опис офіційних символів м.Старокостянтинів.
К....О....Т.....Я.....Р....А
Повідомлення відредагував sv - Четвер, 24.04.2008, 08:29 |
| |
| |
| sv | Дата: П`ятниця, 25.04.2008, 08:49 | Повідомлення # 3 |
|
заслуженний співрозмовник
Група: Пользователи
Повідомлень: 213
Статус: Offline
| Старокостянтинівський район 
 ГАИСИНСЬКИИ СТАРОСТА ХОТІВ ЗДИВУВАТИ СВІТ -І це йому вдалося. Доказ того — унікальний архітектурно-парковий ансамбль у сеяі Самчнках на Хмельниччині, що зберігся донині у всій своїй цілісності. Своїм 'замком' подоляни завдячують полковникові Петру Чечелю (1754 — 1843 рр.), гайсинському старості, який наприкінці XVIII століття купив у Старокостянтинівському повіті кільканадцять сіл {у таму числі й Самчики), де облаштував свою резиденцію. Чечель вирішив не лише збудувати палац, але й вписати його у ландшафт за всіма правилами паркової архітектури. Для розбудовм маєтку він запросив у глухий закуток Подільського краю найкращих тогочасних скульпторів, зодчих, художників, паркетників, столярів.
Серед садибних ансамблів України Самчики цікаві тим, що тут забудова збереглася такою, якою вона була на початку XIX століття. Палац із чіткою симетрично-осьовою композицією, геометрично виразним і зручним плануванням приміщень, суворими архітектурними формами є зразком будівлі, виконаної у стилі, що дістав назву ампір. За задумом архітектора, окрім палацу із білокам'яними колонами порталів, постали вишукані будівлі китайського павільйону, прибрамних будиночків. Чималу територію (нині близько 18 гектарів) було обгороджено кам'яним муром. При в'зді гостей маєтку зустрічала скульптура — усміхнений лев. Інвша — сумний лев — проводжала їх, коли вони покидали садибу.
http://mycastles.com.ua
К....О....Т.....Я.....Р....А
|
| |
| |
| sv | Дата: П`ятниця, 25.04.2008, 08:54 | Повідомлення # 4 |
|
заслуженний співрозмовник
Група: Пользователи
Повідомлень: 213
Статус: Offline
| Башні Старкона
Раніше башта входила в склад оборонної системи міста. У XVIII ст. архітектор Е.Жибер перебудував її під дзвіницю костелу. В 1852р. в нижньому ярусі була влаштована тепла церква.
Верхній ярус башти відрізняється вишуканою аркатурою. На рівні четвертого ярусу - великі вікна для дзвонів, які підкреслено виступаючими карнізами. Поруч з башнею - руїни костелу (1612) домініканського кляштору. Замок князів Острозьких. Ось головна "родзинка" міста. Розташований зовсім поруч з вищеописаною баштою, йти від першої до другого хвилин 8 повз товариство мисливців і ще якісь заклади (краще спитайте дорогу в місцевих). Так як міський пляж розташовано відразу біля замкових стін, можна хвалитися купанням біля замку. Я купалася. Сподобалося. Особливо прибита до верби табличка-стріла "Місце купання дітей". 
Листівка початку ХХ ст.
mycastles.com.ua
К....О....Т.....Я.....Р....А
|
| |
| |
| Syper-egoist | Дата: П`ятниця, 25.04.2008, 22:48 | Повідомлення # 5 |
 постійний користувач
Група: Пользователи
Повідомлень: 90
Статус: Offline
| Це цікаво 
Спр@вжній мужик
|
| |
| |
| Rolf | Дата: Середа, 09.07.2008, 00:20 | Повідомлення # 6 |
 прохожий(а)
Група: Пользователи
Повідомлень: 6
Статус: Offline
| Цікавить історія часів 2 світової.
Може хтось знає про підпілля яке діяло на теренах нашого міста?
В районі башти в певні часи знаходилось гестапо, нквс, кдб.
За часів війни було розстріляно багато підпільників не тільки зі Старкона, але й з навколишніх районів.
Певно було й багато жертв за часів радянських чисток.
Чув, що коли будували чи просто рили землю неподалік, то знайшли яму повну людських кісток.
То було ще за радянських часів. Яму відразу закопали.
Думаю ті люди, що бачили це, ще живі. По слухам одна людина точно жива і досі мешкає в місті.
|
| |
| |
|
| Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
